omg зеркало Выборг Amphetamine VHQ наркота

Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?

Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.

Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.

А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.

На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.

"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"

Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.

Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.

Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?

Нацедил свои деньги с кармана, и понеслось! Мне уже толкачи припекли, даже не ожидал, что так быстро. Заходил в закладки, где меня ждал мой добрый приятель-барыга.

Встречаемся мы в темных переулках, где решаем нашу маленькую дележку. Мой толкач, звали его Дима, кидал вмазку всяким челябинским чудикам. Один взгляд на него и все становится ясно – полный отжиг!

Договорились о встрече, и я ушел в магазинчик за всеми нужными для вечеринки веществами. Купил амфетамин и травку. Вспомнил, как в прошлый раз я обдолбался так, что меня на три дня вспоминать было неприятно.

Возвращаюсь домой, и мои хохотунчики ждут меня там. Включили музыку и начали разбрасывать по комнате травку. Взял табличку амфетамина, положил на язык и начал грызть, как жвачку.

— Че, брат, как вставило? — спросил Дима с усмешкой.

— Да, брат, просто бомбовая вставка! — отвечаю, позабыв о своей дырке на руке.

Все до самого утра продолжается весело, под амфетамин и травку мы входили в атмосферу абсолютной свободы. Мы ведь такие классные, смешные и безбашенные!

Но на следующий день у меня уже было больше вопросов, чем ответов. Почему я снова оказался в этом? Что со мной не так?

Не протрезвев, я стал копаться в своих мыслях, пытаясь разобраться, что происходит. Видно, я находился в этом глубоком наркотическом опьянении уже давно, и оно охватило меня всеми своими паутинками.

Через несколько дней я уже не мог выйти из дома без дозы. Жизнь стала серой и бессмысленной, а деньги улетали быстрее, чем курьер с доставкой пиццы.

Мои хохотунчики превратились в параноиков и маньяков, которые постоянно развлекались за мой счет. Они не замечали, как я превращался в жалкую торчку, от которой отвернулось всё окружение.

— Да, брат, эти наркотики, они как русская рулетка, раз сядешь – не вылезешь! — заметил Дима со смущенной улыбкой.

Жизнь стала похожа на бесконечный цикл, из которого не было выхода. Я превратился в марионетку, которой управляли эти наркотики, а не я сам.

Однажды я смотрел в зеркало и не мог узнать себя. Глаза красные, дырки на руках, и я понял, что это не я. Это просто тень того, кем я раньше был. От всей этой дурочки мне стало плохо.

Я решил сломать этот замкнутый круг. Прошло много времени, но я справился.

Сегодня у меня новая жизнь – без амфетамина, без травки, без отрывов. Я вышел на другой уровень и понял, что наркотики не дадут мне ничего хорошего. Они лишь сказочками о сладкой свободе манили меня в свои лапы.

— Как ты смог, брат? — спрашивает меня Дима.

— Жизнь дала мне урок. Жизнь оказалась куда ярче и насыщеннее без этих дурей.

Сегодня я смотрю на этих хохотунчиков и понимаю, что их судьба будет такой же, как и у меня. Пусть они это осознают досрочно, чтобы не попасть в ту же дырку, которую я оставил позади.